Wikipedia

Результати пошуку

Критерії оцінювання навчальних досянень учнів 5-11 класів

НА ДОПОМОГУ УЧНЮ

КРИТЕРІЇ
оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти

1. Ці Критерії визначають загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів (вихованців) (далі — учні) у системі загальної середньої освіти та встановлюють відповідність між вимогами до знань, умінь і навичок учнів та показником оцінки в балах відповідно до рівнів навчальних досягнень.

2. Ці Критерії реалізуються в нормах чотирьох рівнів досягнень: початковий, середній, достатній, високий .

Перший рівень — початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень — середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Третій рівень — достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениці) правильна, логічна, обґрунтована, хоча у ній бракує власних суджень.

Четвертий рівень — високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові.

3. За цими Критеріями оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів на уроках і вдома, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної, зокрема індивідуальне, групове та фронтальне опитування; письмової, зокрема самостійні та контрольні роботи, тестування; графічної, зокрема робота з діаграмами, графіками, схемами, контурними картами; практичної, зокрема виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних проектів, робота з біологічними об'єктами, виготовлення виробів.

При визначенні рівня навчальних досягнень учнів враховуються:

·      характеристики відповіді: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

·          якість знань;

·        сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;

·       рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

·    вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези;

·      самостійність оцінних суджень.

4. Обов'язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної складової навчального плану закладу.

У першому класі дається словесна характеристика знань, умінь і навичок учнів. У наступних класах оцінювання здійснюється за 12-бальною системою (шкалою) і його результати позначаються цифрами від 1 до 12. За рішенням педагогічної ради навчального закладу може надаватися словесна характеристика знань, умінь і навичок учнів другого класу.

У випадку невідповідності рівня навчальних досягнень учня (учениці) цим Критеріям позначається «не атестований».

Особливості оцінювання навчальних досягнень дітей з особливими освітніми потребами здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.

5. Заклад може використовувати інші системи оцінювання навчальних досягнень учнів за погодженням з місцевими органами управління освітою. При цьому оцінки з навчальних предметів за семестри, рік, результати державної підсумкової атестації переводяться у бали відповідно до цих Критеріїв.

До інших систем оцінювання може відноситися рейтингова система, яка сприяє формуванню ключових компетентностей і створює можливості для:

·  підвищення мотивації учнів до самонавчання та самооцінювання;

·  розширення можливості в індивідуальній підготовленості учнів на кожному етапі навчального процесу;

·    підвищення об'єктивності оцінювання не лише протягом навчального року, а й за весь період навчання;

·   градації значущості балів, які отримують учні за виконання різних видів робіт (самостійна робота, підсумкова робота, творча робота, олімпіади, виставки, конкурси творчих робіт, науково-дослідні й художні проекти, діяльність в органах учнівського самоврядування, у соціально-корисних проектах тощо).

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 5-11 класів

Рівні

навчальних досягнень

Бали

Вимоги до знань, умінь і навичок учнів

 

І. Початковий

1

Учні розрізняють об’єкти вивчення

 

 

2

Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі уявлення про об’єкт вивчення

 

 

3

Учні відтворюють частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання

 

II. Середній

4

Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть повторити за зразком певну операцію, дію

 

 

5

Учні відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило

 

6

Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком

III. Достатній

7

Учні правильно відтворюють навчальний матеріал, знають основоположні теорії і факти, вміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії

 

8

Знання учнів є достатніми. Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв’язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні, хоч і мають неточності

 

9

Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією

IV. Високий

10

Учні мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення

 

11

Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв’язувати проблеми

 

12

Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення


Оцінювання письмових творів і переказів

Одним із видів контролю на уроках української мови та літератури є письмові твори і перекази. При їх перевірці вчителі-філологи теж послуговуються критеріями оцінювання, передбаченими МОНУ. Так, у письмовій роботі ми позначаємо   скісною рискою ( ⁄ ) орфографічні помилки, тобто допущені при написанні слова; «галочкою»  ( Ѵ ) - пунктуаційні (розділові знаки). Крім того, зазначаємо   лексичні  («л» ), граматичні («г»), стилістичні ( «с» ) (про види помилок читайте в рубриці "Види помилок" на головній сторінці).
Отож,  оцінка за написаний твір або переказ визначається за формулою: 
З - 9
МО - 2; 3 - 10         =10 б. 
Де : З - зміст(наскільки точно, логічно і послідовно передано зміст переказу або розкрито тему твору)
МО - мовне оформлення (помилки): 2 (наприклад) - це кількість орфографічних і пунктуаційних помилок; 3 - кількість лексичних, гарматичних, стилістичних.
 Відповідність всіх видів помилок і оцінок можете простежити за таблицею:

Рівн
Б
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
Грамотність
1
2
I.                    Початковий

1
Побудованому учнем (ученицею) тексту бракує зв’язності й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне та граматичне оформлення роботи
15-16 і більше
9-10
2
Побудований учнем (ученицею) текст (висловлювання) характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; лексика і граматична будова  мовлення потребують збагачення й урізноманітнення.
13-14
3
Висловлювання не є завершеним текстом; учень (учениця) слабко дотримується  послідовності й чіткості під час викладення власних думок; недостатньо сформовані вміння дотримуватися змістової та стилістичної єдності; лексика й граматична будова висловлювання потребують збагачення та урізноманітнення.
11-12
II.  Середній

4
Висловлювання учня (учениці) за обсягом складає дещо більше половини від норми і характеризується певною завершеністю, зв’язністю; розкриття теми має бути повнішим, ґрунтовнішим і послідовнішим; чіткіше мають розрізнюватися основна та другорядна інформація; потребує урізноманітнення добір слів, більше має використовуватися авторська лексика
9-10
7-8
5
За обсягом робота учня (учениці) наближається до норми, загалом  є завершеною; тему значною мірою розкрито, проте вона потребує глибшого висвітлення; має бути увиразнена основна думка, посилена єдність стилю, урізноманітнене мовне оформлення. 
7-8
6
За обсягом висловлювання учня (учениці) сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний, але вміння самостійно формулювати судження, належно їх аргументувати, точніше добирати слова й синтаксичні конструкції потребує вдосконалення.
5-6
III. Достатній
7
Учень (учениця) самостійно створює зв’язний,  з елементами самостійних суджень текст, (з урахуванням виду  переказу), вдало добирає лексичні засоби (використовує авторські засоби виразності, образності мовлення), але вміння чітко висвітлювати тему, послідовно її викладати, належно аргументувати основну думку потребує вдосконалення.
4
5-6
8
Учень ( учениця) самостійно будує повне (з урахуванням виду переказу), осмислене висловлювання;  загалом ґрунтовно висвітлює тему, добирає переконливі аргументи на користь власної позиції, однак словник, граматичне і стилістичне оформлення роботи потребують урізноманітнення.
3
9
Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст (з урахуванням виду переказу); загалом розкриває тему, висловлює основну думку (авторську позицію); вдало добирає лексичні засоби (використовує авторські засоби виразності, образності мовлення), однак уміння виразно висловлювати особистісну позицію й  належно її аргументувати потребує вдосконалення.
1+1
(негруба)
IV. Високий

10
Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний (з урахуванням виду переказу) текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, певним чином аргументує різні погляди на проблему (зіставляє свою позицію з авторською), робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, дотриманням стильової єдності й виразності тексту.

1

3
11
Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний текст ( з урахуванням виду переказу);   дотримується комунікативного завдання.; аргументовано й чітко висловлює власну думку ( ураховує авторську позицію); робота  відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю.
1 (негр)

2
12
Учень (учениця) самостійно створює яскравий, оригінальний за думкою та оформленням текст (з урахуванням виду переказу); вичерпно висвітлює тему; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції,  використовує набуту з різних джерел інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю й різноманітністю, стилістичною довершеністю.

1


ЗРАЗОК МЕНТАЛЬНОЇ КАРТИ




ПАМ'ЯТКА для учнів 5 класу
Як визначати другорядні члени речення
Увага!  Щоб правильно визначити другорядні члени речення, питання до них слід ставити спочатку від головних членів, а потім – від відомих  другорядних!
(Що?) Осінь (що робить?) крокує.
Крокує (як?) тихо.
Крокує (чим?) містом.
Містом (чиїм?) нашим.


Немає коментарів:

Дописати коментар